У дайджесті новин запрошені експерти розповідають HBJ, що у їхній галузі заслуговує на увагу. Сьогодні продуктовими новинами ділиться Євген Плохой, VP of Product в Readdle і співзасновник фонду KOLO.
Говоримо про fintech-амбіції Маска, боротьбу з поганим ШІ-контентом і super app від Microsoft.
Х запускає застосунок X Money для платних користувачів у США
Юзери отримують дебетову картку X Visa з річною відсотковою ставкою. Застосунок доступний тільки для Premium та Premium +. Наскільки має сенс будувати fintech-продукт поверх соцмережі?
Маск створив X.com ще у 1999 році саме як фінансовий стартап, який пізніше став частиною PayPal. Тоді побудувати цей продукт йому не вдалося, а зараз він повертається до тієї ж ідеї, але з абсолютно іншими ресурсами та набагато значнішими цілями.
Він хоче створити суперзастосунок на базі колишнього Twitter за азійською моделлю, найвідомішим прикладом якої є WeChat: зареєструвався, купуєш, продаєш, користуєшся грошима — все в одному місці. Зараз він додає до суперапки важливий елемент: гроші та P2P-транзакції між користувачами системи. Найцікавіша тут ставка у 6% річних, адже це не лише про продукт, а й про платне залучення користувачів.
Ставка 6% за поточних ринкових умов збиткова сама по собі, і фактично це субсидія від X, щоб купити поведінкову звичку. Майже всі великі компанії, які виходять на ринки з мережевими ефектами (доставка, таксі, а в цьому випадку — банкінг) субсидують запуск.
У Маска є чудовий доступ до аудиторії, але щоб її активувати, він все одно платить ці 6%, а це величезні гроші. Дуже схожий механізм використовували Robinhood та необанки.
Першим і найвідомішим прикладом був сам PayPal, який давав людям по $20 за відкриття рахунку, і це і була їхня вартість залучення клієнта.
Тож пропозиція дуже вигідна. Я впевнений, що знайдеться багато людей, які на неї погодяться. Питання не стільки в ризиках, скільки в тому, чи вистачить балансу дожити до моменту, коли сформується звичка. І, мабуть, вистачить.
Доступ лише для Premium та Premium+-користувачів X виглядає трохи нелогічно, адже банківський продукт зазвичай є безкоштовним для юзера. Він монетизується через інтерчейндж, як monobank: коли ти платиш карткою, банк отримує комісію з платежу.
Обмеження на платних підписників може вдарити по мережевому ефекту. Навіщо воно?
Бачу дві причини:
новий банківський продукт — це прямий інструмент для шахрайських схем. Можливо, так у компанії розвʼязують проблему фроду;
X можуть бути не впевнені, що витягнуть субсидію на всіх. Тож компанія штучно обмежує кількість користувачів, зменшуючи ризик нестачі балансу і водночас підвищуючи привабливість підписки X.
Google Earth викатив нову ШІ-фічу, яку вже за день довелося прибрати
У Google Earth додали кнопку, що дозволяла накладати ШІ-зображення на супутникові знімки. Користувачі згенерували напад Годзілли та зруйновану Ейфелеву вежу, і фічу прибрали. Чи швидка реакція Google — це хороша практика?
Google — величезна корпорація з відносним рівнем свободи всередині. Тому те, що сталася така проблема, не дивує: викотили, відкотили, і через кілька тижнів про це всі забудуть. Може, залишиться декілька мемів.
Можна сказати, що це було передбачувано, і вистачило б однієї Red Team з кількох людей, які за день знайшли б цей ризик. Проте зараз у всіх менше мотивації уникати помилок і більше мотивації робити швидко. Такі речі не дивують, і новиною це стало виключно тому, що це Google.
LinkedIn і YouTube борються зі ШІ-слопом
CPO LinkedIn Харі Срінівасан назвав боротьбу зі слопом топпріоритетом компанії. Серед фіч LinkedIn — захист від автоматизованих коментарів, кнопка Seems like AI slop, автоматичне визначення згенерованих постів.
YouTube уточнив правила монетизації для неавтентичного контенту. Компанія не забороняє ШІ, однак не пояснює, як буде проводити межу між оригінальним контентом і ШІ-слопом.
Платформи одночасно підійшли до межі, коли ШІ-контент почав шкодити самому продукту?
Іронія в тому, що і LinkedIn, і YouTube належать компаніям, які самі відповідальні за можливість створювати ШІ-слоп.
Для YouTube це проблема, яку вони мусять вирішити як бізнес. У них рекламна модель, і зниження якості контенту зменшує релевантність, а потенційно — і зацікавленість рекламодавців.
Дослідження вже показують, що на платформі багато згенерованого низькоякісного контенту. Швидше за усе, він погано впливає і на довгострокове утримання користувачів, і на інші показники.
LinkedIn же сам створив цю проблему, інтегрувавши генерацію ШІ-слопу в процес створення постів.
На мою думку, кнопка «seems like AI slop» — не дуже хороша ідея для соцмережі. Буде велика кількість хибних спрацювань, коли людина репортить не тому, що це слоп, а через емоційну реакцію чи ставлення до автора, тобто використовує кнопку як спосіб висловити негатив. Наскільки якісними будуть ці сигнали — велике питання. Не хочу робити прогнози, але думаю, що кнопку або приберуть у найближчому майбутньому, або сховають і забудуть, як страшний сон.
Microsoft розробляє super app на основі Copilot
Спроба OpenAI поєднати ChatGPT і Codex вийшла незручною. Яка компанія зробить популярний super app — та, що випустить застосунок швидше, чи та, що витримає паузу заради кращого UX?
Super app — завдання не так UX, як спільного контексту. На рівні гри Microsoft це питання того, у кого буде більше контексту для виконання потрібних дій.
І тут величезна різниця між Microsoft і ChatGPT: Microsoft має доступ до пошти Outlook, до найбільшого корпоративного месенджера у світі Teams, до документів. Вони розгортають стратегію на власній базі клієнтів, і контекст пам'яті ChatGPT складно порівнювати з контекстом, який живе в сервісах Microsoft. Тому порівнювати ці два підходи напряму некоректно.
При цьому доступ до контексту не означає, що Microsoft обов'язково зробить якісний продукт. Тут я бачу звʼязок з попередніми новинами: слоп переходить на корпоративний рівень. Агенти роблять дуже багато роботи, яка є низькоякісною, і розгрібання якої вимагає від людини більше часу, ніж якби вона зробила все сама від самого початку.
У Microsoft, вочевидь, сильніші позиції. Проте це все ще не гарантія успіху, а лише можливість зробити якісний продукт.
