Коли користувач вводить адресу сайту, браузер або операційна система спочатку перевіряє, чи не збережено потрібну інформацію локально. Якщо ні, формується DNS-запит — звернення до DNS-системи з проханням знайти IP-адресу для конкретного домену. Далі запит проходить через DNS-сервери, поки система не поверне потрібну адресу, і лише після цього браузер може відкрити сайт.
Тому якщо коротко пояснювати, що таке DNS і як вона працює, то DNS приймає запит на пошук доменного імені, знаходить відповідну IP-адресу й повертає її клієнту. У цьому процесі важливу роль відіграє DNS-сервер. Якщо говорити просто, DNS-сервер — це сервер, який зберігає або обробляє інформацію про домени й відповідає на DNS-запити.
Окремо іноді питають, що таке DNS-клієнт. Це компонент на пристрої користувача або в операційній системі, який формує DNS-запити й передає їх на сервер. А DNS-адреса — це адреса DNS-сервера, до якого звертається пристрій для отримання відповіді. Тобто якщо пояснювати, що таке DNS-адреса, то це адреса сервера, який обслуговує DNS-запити.
Також є приватний DNS або приватний DNS-сервер. У такому випадку йдеться про окремий DNS-сервер або приватно налаштований сервіс, який використовують для додаткового контролю, безпеки, фільтрації трафіку чи внутрішньої інфраструктури.