Команда місії NASA Curiosity виявила сім органічних молекул у глинистих відкладах стародавнього озера в кратері Гейла на Марсі. За даними Gizmodo, вік висохлого озерного дна перевищує 3,5 млрд років.
Сім органічних молекул у марсіанській глині
Молекули виявили у зразках, які Curiosity отримав бурінням глинистих відкладів. Аналіз проводили за допомогою інструмента Sample Analysis at Mars, або SAM, встановленого на марсоході.
У глині виявили триметилбензол, тетраметилбензол, метилбензоат, дигідронафталін, нафталін, бензотіофен і метилнафталін. Одна з цих сполук, бензотіофен, містить сірку. Раніше цю речовину знаходили в метеориті Мерчисон віком понад 4 млрд років.
За словами Емі Вільямс, професорки геологічних наук Університету Флориди, результати дослідження дозволили зробити два висновки.
По-перше, органічні сполуки змогли зберегтися на невеликій глибині попри відсутність у Марса достатньої магнітосфери для захисту від сонячного та космічного випромінювання.
По-друге, аналіз вказує, що кілька знайдених сполук могли утворитися під час розпаду більших і складніших органічних молекул.
«Багато хто думає: “О, складний органічний вуглець! Це, мабуть, життя!” На жаль, у дослідженнях із пошуку життя такі речовини можуть утворюватися абіотично на метеоритах», — сказала Вільямс.
Знахідка не доводить існування життя на Марсі
Дослідники не ставили за мету встановити, чи існувало на Марсі життя. Вони вивчали, чи були на планеті умови для появи молекул, необхідних для відомого на Землі вуглецевого життя.
Одна з робочих гіпотез полягає в тому, що складніші органічні речовини могли потрапити на Марс із метеороїдами на ранніх етапах історії Сонячної системи.
«Принаймні частина молекул, які ми побачили, дуже відповідає тому, що ми бачимо у вуглецевих хондритах та [інших] метеоритах», — заявила Вільямс.
Знахідка вказує, що стародавній Марс отримував із метеоритами складні органічні молекули. Планета також змогла зберегти такі сполуки під поверхнею протягом мільярдів років.
Водночас походження складніших органічних речовин у кратері Гейла остаточно не встановлене.
SAM під час аналізу розщеплює складні сполуки на менші молекули, які простіше досліджувати. Через це встановити точну структуру початкових складних молекул за отриманими результатами неможливо.
Результат понад 20 років роботи
Концепцію автоматизованої хімічної лабораторії SAM представили у 2004 році. Її створення було пов’язане, зокрема, з результатами місій NASA Viking наприкінці 1970-х років.
Інструменти Viking не виявили очікуваного різноманіття органічних речовин. Серед можливих причин — недостатня чутливість обладнання та невелика глибина відбору зразків.
Curiosity також зіткнувся з технічною проблемою під час місії. 1 грудня 2016 року заклинило мотор механізму його бура.
Команді знадобилося близько року, щоб знайти інший спосіб буріння.
«Нам фактично довелося заново навчити марсохід бурити породи», — сказав Ашвін Васавада, керівник команди Mars Science Laboratory у NASA Jet Propulsion Laboratory.
Для цього інженери спочатку випробували новий підхід на Землі, а потім створили нове програмне забезпечення для марсохода.
Коли у 2020 році команда дісталася потрібної ділянки для буріння, роботу додатково ускладнила пандемія COVID-19. Фахівці JPL перевели управління місією на дистанційний формат.
Результати дослідження вже вплинули на наступні марсіанські місії. Новий інструмент Mars Organic Molecule Analyzer планують відправити з марсоходом Rosalind Franklin Європейського космічного агентства у 2028 році.
Схожий інструмент того ж року має вирушити до супутника Сатурна Титана на борту апарата NASA Dragonfly.
