Від Turbo Pascal до ШІ-агентів — за 20 років ІТ змінилося майже до невпізнаваності. Сьогодні недостатньо просто добре писати код: потрібно розуміти продукт, бачити ризики, працювати з AI та вміти домовлятися з людьми. Незмінним залишилося хіба що getting things done — здатність доводити роботу до результату.
Разом із Володимиром Обрізаном, засновником Testinel та старшим викладачем кафедри АПОТ ХНУРЕ, ми в HBJ розібрались, як змінилися вимоги до ІТ-фахівців і що допомагає залишатися затребуваним сьогодні.
Яким було ІТ 20 років тому
На початку 2000-х український ІТ-ринок лише формувався. Володимир Обрізан, засновник Testinel згадує цей період як час ентузіастів: люди самостійно вивчали Turbo Pascal чи C, збирали комп’ютери, прокладали локальні мережі або шукали перші можливості заробляти програмуванням.
Водночас і сама індустрія була технологічно іншою. Ось що відрізняло ІТ середини 2000-х від того, до якого ми звикли сьогодні:
Команди були менш спеціалізованими. За словами Володимира Обрізана, програміст міг одночасно виконувати функції аналітика, архітектора й тестувальника.
Хмарна модель лише зароджувалася. Amazon запустила S3 та EC2 у 2006 році, започаткувавши модель отримання обчислювальних ресурсів за запитом.
Agile тільки набирав обертів. Agile Manifesto опублікували у 2001 році як альтернативу громіздким Waterfall-процесам.
Здобувати знання було складніше. Stack Overflow, сучасних онлайн-курсів та ШІ-асистентів ще не існувало. Вчилися переважно за книжками, документацією, в університетах і один в одного.
Цікаво, що потрапити в професію було водночас простіше і складніше, ніж зараз. Конкуренція була нижчою, а компанії могли шукати програмістів через знайомих або безпосередньо в університетах. Своє перше комерційне замовлення Володимир Обрізан отримав у 2002 році, ще на третьому курсі ХНУРЕ, коли за $200 написав програму для керування світлодіодним табло:
«У 2007 році на нашу кафедру приходили компанії та просто питали: «Є талановиті студенти? Давайте усіх, будемо наймати». Анкетування та співбесіди проводили прямо на кафедрі», — згадує фахівець.
При цьому «талановитий» не означало «без досвіду і готовий навчатися з нуля». Від кандидатів очікували вміння програмувати, хорошої теоретичної бази та здатності швидко вчитися. А після найму — користі з перших днів: тривалих стажувань і програм, де компанія місяцями донавчає junior-фахівця, практично не було. Водночас конкуренція була значно нижчою.
А от опановувати професію було складніше. Готової екосистеми для навчання не існувало, тому знання доводилося збирати з книжок, університетських курсів і спілкування з колегами. Ситуація почала помітно змінюватися на початку 2010-х, коли високі зарплати та комфортні умови в ІТ стали широко відомими за межами професійного середовища. Разом із цим зростав інтерес людей, для яких програмування було вже не захопленням комп’ютерами, а свідомим вибором перспективної кар’єри.
Втім, одна з базових вимог до фахівців, на думку Володимира Обрізана, за два десятиліття не змінилася — getting things done. Інструменти, ролі та процеси можуть бути іншими, але від хорошого спеціаліста, як і раніше, очікують конкретного результату та якісно виконаної роботи.
Яким стало ІТ зараз
За 20 років ІТ стало значно глобальнішим. Команди працюють із різних країн, а робота більше не прив’язана обов’язково до офісу. За даними Stack Overflow Developer Survey 2025, майже третина опитаних розробників працює повністю віддалено. Це дає фахівцям більше можливостей, але водночас посилює глобальну конкуренцію та підвищує значення англійської й уміння працювати в міжнародних командах.
Змінився і процес створення продуктів. Розробник працює не лише з кодом, а й із хмарною інфраструктурою, автоматизацією, даними, моніторингом та ШІ. Команди частіше працюють короткими ітераціями, перевіряють гіпотези й коригують продукт на основі даних та фідбеку користувачів. А цифрова трансформація бізнесу поширила software далеко за межі суто технологічних компаній.
Ще одна особливість сучасного ІТ — швидкість технологічних змін. Інженеру недостатньо один раз опанувати свій стек: доводиться постійно стежити за тим, як розвиваються інструменти, якими він уже користується. Інакше навіть робоче рішення може швидко застаріти.
«Відносно спокійних періодів, коли можна просто «пописати код», майже не залишилося. Постійно треба щось вивчати та впроваджувати нове», — говорить Обрізан.
Тож інженеру доводиться постійно освоювати нові інструменти й розуміти, де вони справді корисні. Тому сучасний розвиток ІТ означає і постійне оновлення власної експертизи.
Як змінилися технічні вимоги до фахівців
Кількість технологій, з якими сьогодні стикається інженер, суттєво зросла. До мов програмування та фреймворків додалися хмарні сервіси, контейнеризація, робота з даними, кібербезпека, автоматизація та AI. Але сама вимога розуміти більше, ніж власну ділянку коду, не нова.
За словами Володимира Обрізана, у 2000-х від хорошого програміста також очікували широкої технічної бази. Цей принцип, на його думку, актуальний і сьогодні:
«Якщо ти хороший фахівець, то повинен знати все. А не так: «Моє завдання — надіслати код у репозиторій, а що там на проді відбувається — не моя справа». Пам’ятаєте таку професію HTML-верстальник? Де вони зараз?».
Володимир згадує програмістів, чиї рішення нормально працювали з одним користувачем, але застосунок падав, коли одночасно підключалися десять. Причину вони шукали в сервері чи базі даних, хоча проблема була в алгоритмі, який не масштабувався.
Тому сучасні технічні навички — це не лише знання мови чи фреймворку. Інженеру важливо розуміти, як його рішення працюватиме з даними та інфраструктурою, чи масштабуватиметься і де можуть виникнути проблеми з безпекою. Водночас однаково глибоко знати cloud, databases, cybersecurity, AI та десятки інших технологій неможливо. Важливіше розуміти межі власної експертизи.
Саме це, за словами фахівця, відрізняє універсального спеціаліста від людини, яка знає «потроху про все»:
«Універсальний спеціаліст ще до початку проєкту може сформулювати ризики: вказати, які частини проєкту він готовий виконати, а де бракує компетенцій. Там він може провести дослідження, експерименти, навчитися і довести проєкт до фінального результату».
Натомість фахівець із поверхневими знаннями може не помітити ризиків або не говорити про них. У такому разі проблеми проявляються вже під час роботи, а проєкт затягується або взагалі не доходить до результату.
Окремою частиною технічної експертизи стає робота з ШІ. Проте 46% розробників досі не довіряють точності ШІ-результатів. Тому інженеру важливо не лише отримати згенероване рішення, а й перевірити його та зрозуміти, чи підходить воно конкретному продукту.
Звідси й потреба в безперервному навчанні: не намагатися опанувати кожен новий інструмент, а стежити за змінами у своїй сфері та вчасно оновлювати власні підходи.
Чому soft skills стали не менш важливими за hard skills
Сильна технічна експертиза сама по собі не гарантує хороших рішень для продукту. Інженеру потрібно розуміти потреби бізнесу й користувачів, домовлятися з командою та не ставити власні професійні амбіції вище за результат.
За понад 20 років роботи інженером і менеджером Володимир Обрізан дійшов висновку, що один із найважливіших soft skills — емпатія. Не менш важливою він називає відсутність надмірного его:
«У більшості випадків замовникам треба швидко та дешево. А в інженерів буває бажання робити складні «космольоти». Тут виникає конфлікт інтересів: замовник хоче швидко вийти на ринок із рішенням, а інженер — складну архітектуру, як у блозі інженера з FAANG, і десять патернів у коді».
Тому технічно складніше рішення не завжди краще. Інженеру важливо розуміти обмеження бізнесу та результат, якого потрібно досягти, — і вже під них добирати технології.
Сучасному фахівцю потрібно вміти не лише аргументувати свою позицію, а й почути команду та переглянути власне рішення. У кросфункціональних командах до цього додається постійна комунікація з іншими інженерами, продакт-менеджерами, дизайнерами, аналітиками та бізнесом.
Тож soft skills не замінюють hard skills, а допомагають застосовувати їх там, де вони справді потрібні: зрозуміти задачу, пояснити рішення, врахувати обмеження й за потреби змінити підхід.
Як залишатися конкурентним фахівцем у сучасному ІТ
Встигати за кожним новим фреймворком чи інструментом неможливо. Тому безперервне навчання — це не спроба знати все, а вміння визначати, які зміни справді впливають на твою роботу. Однією з таких змін Володимир Обрізан називає AI. Незалежно від ставлення до нинішнього хайпу, він радить розбиратися в цих технологіях і вчитися застосовувати їх у роботі:
«Подобається вам уся ця двіжуха навколо ШІ чи ні — ці технології треба вивчати. Уже є компанії, які майже весь код генерують агентами, і немає сумніву, що з кожним роком ці інструменти ставатимуть якіснішими».
Водночас спосіб створення коду не змінює вимог до самого продукту. Фахівець радить не втрачати фокус на кібербезпеці, надійності, тестуванні та відмовостійкості: незалежно від того, написала код людина чи AI, система має стабільно працювати в продакшені.
Не менш важливо розуміти різницю між building the thing right і building the right thing — добре створити продукт і створити продукт, який справді комусь потрібен:
«Можна написати проєкт з ідеальним кодом, але цей продукт нікому не потрібен і вирішує неіснуючі проблеми. А можна написати кривий і некрасивий код, який справді вирішує проблеми великої кількості людей — і тому дуже затребуваний».
Для цього інженеру потрібно цікавитися не лише технологіями, а й людьми та їхніми проблемами. Більше про те, чому 2026 — рік спеціалізації в українському ІТ, читайте у статті.
Конкурентність також підтримують цілком практичні речі: робота над реальними чи власними проєктами, портфоліо з конкретними результатами, англійська для роботи в міжнародному середовищі та нетворкінг для обміну досвідом і професійних можливостей.
Зрештою, розвиток ІТ постійно змінюватиме конкретні інструменти. Тому важливіше не прив’язуватися до одного стеку, а вміти освоювати нове, працювати з AI, бачити ризики й розуміти, яку проблему має вирішувати технологія.
FAQ
Чим сучасне ІТ найбільше відрізняється від ІТ 20 років тому?
ІТ стало глобальнішим, а технології змінюються значно швидше. Зросла спеціалізація команд, з’явилися cloud, AI та нові інструменти автоматизації, а від інженера дедалі частіше очікують розуміння не лише коду, а й системи та продукту загалом.
Які навички зараз найважливіші для ІТ-фахівців?
Важливе поєднання сильної технічної бази та soft skills. Фахівцю потрібно бачити ризики, розуміти межі власної експертизи, критично оцінювати рішення, комунікувати з командою та враховувати потреби бізнесу й користувачів.
Як AI змінив вимоги до фахівців в ІТ?
AI стає частиною щоденної розробки, тому інженеру важливо вміти користуватися такими інструментами, але не покладатися на них сліпо. Згенерований код потрібно перевіряти, оцінювати його безпеку, надійність і придатність для конкретного продукту.
Як фахівцю не втратити актуальність на ринку?
Не намагатися вивчити все, а стежити за важливими змінами у своїй сфері, працювати з AI, практикуватися та розвивати англійську й soft skills. І головне — не прив’язувати свою цінність до одного стеку, а вміти адаптуватися й вирішувати реальні задачі.
