IPv4 — це четверта версія інтернет-протоколу, яка визначає формат IP-адрес у вигляді чотирьох чисел від 0 до 255. Коли питають, що таке ipv4, мають на увазі найпоширеніший досі формат адрес на кшталт 192.168.0.1.
Кожна адреса ipv4 — це 32-бітне число, тож загалом таких адрес близько 4,3 мільярда. Це багато, але вже недостатньо для всіх пристроїв світу, тому поряд зʼявився новіший IPv6. IPv4 працює в межах стека протоколів TCP/IP.
Структура ipv4 — це чотири октети (по 8 біт кожен), розділені крапками. Частина адреси вказує на мережу, частина — на конкретний пристрій у ній. Завдяки цьому маршрутизатори розуміють, куди спрямовувати дані.
Через обмежену кількість адрес інтернет поступово переходить на IPv6 зі значно більшим адресним простором. Проте IPv4 досі домінує, і обидві версії часто працюють паралельно.
Залишається основним форматом адрес у більшості мереж.
Має просту й зрозумілу структуру з чотирьох чисел.
Сумісний із величезною кількістю наявного обладнання.
Допомагає зрозуміти логіку адресації перед переходом на IPv6.
IPv4 — це базовий формат IP-адрес, на якому досі тримається більша частина інтернету. Його 32-бітна структура проста й надійна, але обмежена кількість адрес поступово веде світ до IPv6.
Це формат IP-адрес із чотирьох чисел від 0 до 255, наприклад 192.168.0.1, найпоширеніший в інтернеті.
Це 32 біти, поділені на чотири октети по 8 біт; частина адреси вказує на мережу, частина — на пристрій.
Бо адрес IPv4 (близько 4,3 млрд) уже не вистачає на всі пристрої світу; IPv6 має значно більший адресний простір.
Оберіть тему, яка вас цікавить, а ми надсилатимемо вам найважливіше за місяць, аби ви нічого не пропустили:
